Рак легень: діагностика і лікування

Рак легень – злоякісна пухлина, яка розвивається у тканині легені. Легкі є парний орган, який забезпечує газообмін в організмі.

Термін «рак легень» має на увазі групу пухлинних захворювань, до якої входять дрібноклітинні та недрібноклітинні пухлини.

До основних ознак пухлини в легенях відносяться тривалий кашель, біль у грудях, кровохаркання. Часто на початкових стадіях пухлини пацієнт не відчуває симптомів, і виявити рак можливо лише у тому випадку, якщо пацієнт проходить регулярні профілактичні огляди.

Комп’ютерна томографія та бронхоскопія з біопсією є «стандартом» діагностики легеневих пухлин.

До методів лікування відносять хіміотерапію, променеву терапію та хірургічне втручання. Тактика лікування залежить від стадії, виду пухлини, стану пацієнта.

Причини захворювання

Куріння сигарет є основною причиною та фактором ризику розвитку пухлини.

Відмова від куріння, незалежно від стажу, суттєво знижує ризик розвитку раку легень.

Причини раку легень у некурців

Пасивне куріння.
Попередня променева терапія грудної клітки.
Робота в контакті з азбестом, нікелем, миш’яком.

Симптоми раку легень

До поширених симптомів раку легень належать:

тривалий кашель, частіше сухий, що погіршується з часом; біль у грудях;
кровохаркання. Пацієнти відзначають відкашлювання мокротиння з прожилками. Об’єм кровохаркання залежить від ступеня ушкодження легеневої тканини;
задишка з порушенням ритму та частоти дихання;
набряк обличчя та верхніх кінцівок;
втрата ваги без очевидної причини.

До ознак також відноситься рецидивне запалення легень.

Варто зазначити, що ці симптоми не є специфічними, вони можуть турбувати пацієнтів з туберкульозом, пневмонією.

Перші ознаки раку легень

Зазвичай на стадії рак легень протікає безсимптомно. Пацієнт починає відчувати скарги на пізніх стадіях, коли пухлина досягає певних розмірів і поширюється в навколишні тканини та органи.

Патогенез раку легень

Встановлено, що основною причиною появи раку легень є тютюнопаління. У тютюні міститься безліч канцерогенів. Канцерогени викликають мутації в ДНК клітин, що вистилають бронхи та легені.

У нормі кожна клітина запрограмована на апоптоз – природну загибель. В результаті мутацій клітини втрачають здатність до апоптозу та починають безконтрольно ділитися. Таким чином з’являється і починає зростати злоякісна пухлина.

Види та класифікація раку легень

Залежно від локалізації визначено дві основні форми:

центральний рак легені;
периферичний рак легені.

Залежно від гістологічної будови рак легень поділяють на дві основні групи: дрібноклітинний рак і недрібноклітинний рак.

Кожна пухлина характеризується локалізацією, гістологічною будовою.

Дрібноклітинний рак – найагресивніша форма раку. Найчастіше пухлина розташована центрально. Це неоперабельна форма раку, як лікування можлива лише хіміотерапія.

До групи недрібноклітинного раку відносяться: аденокарцинома, плоскоклітинний та великоклітинний рак.

Аденокарцинома – найчастіша форма серед пацієнтів, що палять і не палять, формується в периферичних відділах легень, має сприятливий прогноз.
Плоскоклітинна карцинома асоційована з курінням більше, ніж будь-яка інша пухлина, що характеризується центральною локалізацією.
Крупноклітинний рак . Пухлина має периферичну локалізацію. Прогноз у цієї форми несприятливий. Переважно хірургічне лікування, оскільки пухлина не реагує на хіміотерапію.

Стадії раку легень

Стадування проводять з урахуванням розміру пухлини, ступеня поширення в навколишні тканини, а також метастазування в регіонарні та віддалені лімфатичні вузли.

Для стадування використовують міжнародну класифікацію TNM, де:

T – tumor – відбиває розмір пухлини;
N – nodulus – визначає поширення пухлини в навколишні легкі лімфатичні вузли;
M – metastasis – відбиває поширення ракових клітин у віддалені частини тіла (метастазування).

Стадію 1 поділяють на 1А та 1В.

Стадія 1А. Рак є мінімально інвазивною пухлиною. Розмір пухлини не перевищує 3 см, пухлина проростає не більше ніж на 0,5 см. Поширення на найближчі та віддалені лімфатичні вузли та органи не характерне.
Стадія 1В. Розмір пухлини досягає від 3 до 4 см, інвазивне зростання на глибину більше 0,5 см. Можливе проростання в головний бронх, плевру, що покриває легеню.

Стадія 2 підрозділена на 2А та 2В.

Стадія 2А. Розмір пухлини становить 4-5 см. Можливе проростання в головний бронх, плевру без поширення в лімфатичні вузли і без віддаленого метастазування.
Стадія 2В. Має таку ж характеристику, що і 2В, з тією різницею, що на цій стадії можливе поширення лімфатичних вузлів воріт легені без віддаленого метастазування.

Стадія 3 поділена на 3А, 3В, 3С.

Стадія 3А. Розмір пухлини може сягати 7 см. Рак проростає в діафрагму, середостіння, яке містить магістральні судини, нерви, стравохід, хребет. Для цієї стадії характерним є поширення в лімфатичні вузли воріт легені з боку росту пухлини.
Стадія 3В має ті ж характеристики, розмір пухлини може змінюватись і бути більше 7 см.
Стадія 3С характеризується більш агресивним проростанням у сусідні органи та анатомічні структури. Пухлина поширюється в лімфатичні вузли на протилежному боці від росту пухлини, а також у лімфовузли шиї та ключиці. Віддалене метастазування не характерне.

У стадії 4 також визначені підстадії А та В.

Стадія 4А. Пухлина на цій стадії може досягати будь-яких розмірів, що характеризується агресивним проростанням у сусідні тканини. Можливе поширення на іншу легеню, на будь-які регіонарні лімфатичні вузли, що оточують легені. Для цієї стадії характерні поодинокі осередки віддаленого поширення кістки, печінка чи головний мозок.
Стадія 4В. Пухлина будь-яких розмірів з тенденцією до поширення у дві та більше віддалені області.

Ускладнення раку легень

До можливих ускладнень належать:

порушення дихання. Стан розвивається, коли пухлина проростає в навколишні тканини та перекриває основні дихальні шляхи;
потужна кровотеча. Ускладнення відбувається при вираженому пошкодженні легеневої тканини та судин;
скупчення рідини у грудній клітці, яке також може призвести до задишки.

Методи діагностики

Комплексна діагностика злоякісної пухлини легень відбувається у кілька етапів.

Лабораторна діагностика:

цитологія мокротиння. У зразку мокротиння за підозри на онкологію лікар може виявити ракові клітини;
аналіз плеврального випоту – рідини, що накопичується навколо легень;
аналіз крові на онкомаркери (раковий ембріональний антиген, нейроспецифічна енолаза)

Інструментальна діагностика:

рентгенографія як стартова діагностика як у рамках профілактичних оглядів, так і при підозрі на рак легені у пацієнта, що вперше звернувся;
низькодозова КТ як скринінг для пацієнтів із групи ризику; тонкоголкова аспірація під КТ-контролем для діагностики периферичних пухлин;
бронхоскопія з біопсією та подальшим гістологічним дослідженням для діагностики раку з центральною локалізацією;
МРТ, ПЕТ для деталізації та уточнення діагнозу.

Лікування

Тактика лікування залежить від стадії, віку пацієнта, супутніх захворювань.

При виявленні пухлини на ранніх стадіях методом вибору є повне хірургічне видалення.

Променева терапія. В основі методу лежить використання рентгенівського випромінювання, яке знищує ракові клітини. Променеву терапію використовують для лікування, а також для полегшення стану на останніх стадіях.

Хіміотерапія раку легень передбачає використання лікарських засобів проти ракової пухлини у вигляді таблеток або ін’єкцій. Єдиним методом лікування агресивного дрібноклітинного раку є хіміотерапія.

Таргетна терапія раку легенів передбачає використання препаратів, які цілеспрямовано знищують злоякісні ракові клітини, не торкаючись здорових клітин. Таргетна терапія стала можливим, коли в деяких видів новоутворень були визначені генетичні мутації, на які можна впливати.

Імунотерапія раку легень. Цей метод використовують для лікування пацієнтів із пізніми стадіями раку. Суть методу полягає в активації імунної системи для цілеспрямованої боротьби з пухлиною.

Оперативне лікування ефективно на початкових стадіях як єдиний метод лікування.

Для хірургічного лікування раку легень використовується найсучасніше високотехнологічне обладнання.

Торакоскопічні операції виконуються у двопортовій та однопортовій техніці, що забезпечує ранню реабілітацію та зменшення больового синдрому.
Для діагностики медіастинальної лімфаденопатії використовується сучасні методики EBUS та медіастиноскопія

Види хірургічного втручання в залежності від обсягу:

клиноподібна резекція. Хірург видаляє пухлину з невеликою ділянкою здорової тканини;
сегментарна резекція передбачає видалення сегмента легені з новоутворенням;
лобектомія – видалення частки легені;
пневмоектомія – видалення легені повністю.

Прогноз та профілактика

Прогноз залежить від стадії та виду пухлини. Аденокарцинома має найбільш сприятливий прогноз. Дрібноклітинний рак, незважаючи на хіміотерапію і променеву терапію, що проводиться, часто рецидивує і характеризується високою смертністю.

Рання діагностика забезпечує сприятливий прогноз. Однак найчастіше симптоми раку легенів приймають за наслідки тривалого куріння та інші легеневі захворювання, що ускладнює раннє виявлення.

Рекомендації щодо профілактики:

відмова від куріння, незалежно від віку, стажу;
регулярні щорічні скринінги з рентгенографією особливо груп населення, що працюють у контакті зі шкідливими виробничими чинниками.

5-річне виживання пацієнтів з недрібноклітинним раком легень становить приблизно 30%.

Ця стаття є інформаційним матеріалом і не призначена для самодіагностики та самолікування. При появі ознак нездужання слід звернутися до лікаря