Діагностика і лікування пневмонії (запалення легень) в Івано-Франківську
Пневмонія (запалення легень) – одне з найпоширеніших захворювань дихальної системи. Патологія протікає у різних клінічних формах. У разі особливо агресивного протікання та невчасного початку лікування може викликати серйозні ускладнення. Щоб цього не допустити, дуже важливо звертатися до лікаря за перших симптомів пневмонії.
Причини пневмонії
Запалення легенів має інфекційну природу, що виникає при попаданні в дихальні шляхи різних типів патогенних збудників. Потенційними причинами захворювання може бути понад 100 видів патогенів, проте в Україні найчастіше збудниками пневмонії є:
- пневмокок;
- мікоплазма;
- хламідія;
- клебсієла;
- гемофільна паличка;
- золотистий стафілокок;
- синьогнійна паличка;
- легіонелла.
Рідше пневмонію викликають вірусні агенти. Збудниками захворювання виступають віруси грипу, коронавіруси, риносинцітіальний вірус та інші. Зрідка запалення розвивається під дією грибкової чи протозойної флори, але такі випадки більш характерні для пацієнтів із ослабленим імунітетом.
Окрім наявності патогенного збудника, розвитку запалення легень сприяють фактори ризику:
- ранній дитячий або літній вік;
- зниження місцевого та загального імунітету;
- тривалий стаж куріння;
- хронічні захворювання легень;
- декомпенсований цукровий діабет;
- тяжкі серцево-судинні захворювання;
- проживання в умовах скупченості (гуртожитки, будинки для людей похилого віку).
Найчастіше зараження відбувається при попаданні збудника у легені з ротоглотки шляхом мікроаспірації. На другому місці за розповсюдженістю розташувався аерогенний механізм зараження – вдихання повітря з частинками патогену. Рідше розвиток пневмонії пов’язують із гематогенним перенесенням інфекції з інших органів тіла або проникаючим пораненням грудної порожнини.
Класифікація пневмонії
З причин та умов розвитку виділяють такі види пневмонії:
- позалікарняна – найпоширеніший варіант, який виникає при зараженні поза стінами лікарні або не більше 48 годин після госпіталізації до стаціонару;
- внутрішньолікарняна – запалення, яке пов’язане з інфікуванням стійкими штамами бактерій, що циркулюють усередині медичних закладів;
- аспіраційна – пневмонія, яка виникає внаслідок затікання до легень шлункового вмісту, потрапляння сторонніх тіл чи частинок їжі до нижніх дихальних шляхів;
- атипова – захворювання спричинене атиповими збудниками, до яких відносять мікоплазму, хламідії, легіонеллу.
Симптоми та стадії пневмонії
Класичні ознаки запалення легень:
- підвищення температури;
- кашель із виділенням слизово-гнійного мокротиння;
- біль у грудній клітці;
- задишка;
- головні та м’язові болі;
- сильна слабкість.
Час та черговість появи симптомів залежить від поширеності ураження легень.. На характер симптоматики впливає вид збудника. Вірусна пневмонія розвивається поступово і має менше клінічних проявів, тоді як бактеріальне запалення супроводжується високою лихоманкою, сильним кашлем та типовими хрипами при вислуховуванні легень.
Діагностика пневмонії
При запаленні легень неприпустимо займатися самолікуванням. У разі появи задишки, кашлю та інших симптомів слід відразу звертатися за консультацією до лікарів. Фахівці спочатку проводять збір скарг та анамнезу, фізикальний огляд та аускультацію легень. Для підтвердження пневмонії пацієнтам призначаються такі види діагностики:
- пульсоксиметрія;
- рентгенографія органів грудної клітки;
- мікробіологічний аналіз мокротиння;
- аналізи на антитіла до атипових збудників;
- клінічний та біохімічний аналізи крові.
Виявлення вогнища запалення на рентгенограмі є вирішальним для встановлення діагнозу пневмонії. Однак, стандартна рентгенографія не завжди демонструє високу інформативність, тому лікарі можуть проводити КТ для більш детальної візуалізації легень.
Лікування пневмонії
Основний напрямок терапевтичної програми при запаленні легень – раннє призначення антибіотиків. Від своєчасності початку лікування залежить швидкість одужання та ймовірність розвитку ускладнень, тому лікарі застосовують препарати емпірично до отримання результатів аналізу мокротиння. Також, на прийомі лікар визначає необхідність госпіталізації до стаціонару цілодобового перебування та можливість лікуватися амбулаторно.
Для лікування пневмонії використовуються антибіотики з різних груп, що залежить від виду та ступеня тяжкості хвороби. Прийом препаратів повинен проводитися тільки за призначенням фахівця, оскільки спроби самолікування загрожують розвитком стійкості мікроорганізмів та важкими ускладненнями. У пацієнтів з ослабленим імунітетом пневмонія найчастіше призводить до появи небажаних наслідків, тому для ефективного лікування призначається кілька антибіотиків одночасно.
Крім антибіотикотерапії, при пневмонії проводиться симптоматичне лікування.
- жарознижувальні препарати;
- відхаркувальні засоби;
- глюкокортикостероїди при тяжких формах захворювання;
- імуномодулятори у пацієнтів із порушеннями імунної функції;
- внутрішньовенні сольові розчини, що виконують дезінтоксикаційну функцію.
У разі зниження сатурації нижче 92% 96% показано кисневу терапію, в деяких випадках респіраторну підтримку, яка полегшує дихання та покращує постачання тканин тіла киснем.
Для посилення ефективності терапії лікарі можуть призначати її в інгаляційній формі. електрофорез, УВЧ та інші напрямки фізіотерапії. Після нормалізації температури тіла рекомендовано дихальну гімнастику та ЛФК.
Ця стаття є інформаційним матеріалом і не призначена для самодіагностики та самолікування. При появі ознак нездужання слід звернутися до лікаря